Спочатку такелажем називали елементи системи керування завантаженням вантажів на борт морських суден і розвантаженням на берег. Часи змінилися, і нині до такелажу належать не лише ланцюги, троси й блоки для морського обладнання, а й усі елементи, призначені для переміщення та фіксації об’єктів, зокрема спецтехніка у вигляді кранів і маніпуляторів.
Особливості такелажу
Роботи із закріплення, захоплення й підйому різних вантажів мають насамперед бути безпечними для людей і, звісно, виключати будь-яке перекидання, падіння чи інші причини пошкодження конструкцій, що переміщуються. Такелажні пристрої дають змогу правильно фіксувати, переміщати або розподіляти навантаження між елементами вантажопідйомної системи так, щоб увесь процес відбувався легше, а роботи виконувалися успішно.
Такелажні елементи умовно поділяють на гнучкі й жорсткі. Перші — троси, канати й ланцюги. Другі — це елементи кріплення, що допомагають зв’язати, закріпити або розподілити навантаження з гнучких конструкцій.
Разом із гнучким такелажем для полегшення роботи й кращої функціональності використовують різні затискачі, гільзи й обмежувачі.
Елементи жорсткого такелажу
1. Гаки. Запобігають зісковзуванню важких вантажів під час підйому. Виготовляються з легованої сталі, можуть мати різну конструкцію й розмір, також має значення зів гака. Його обирають залежно від завдання, адже кожна модель має обмеження за вантажопідйомністю.
2. Скоби — сталеві ланки, які закриваються штифтом. Бувають різних розмірів, прямі й омегоподібні. Скоби допомагають швидко з’єднати чи роз’єднати між собою інші такелажні пристрої для буксирування, монтажу або підйому вантажу. Такелажна сережка допомагає пришвидшити й спростити з’єднання різного канатного й ланцюгового оснащення між собою або приєднання кріплення до вантажу.
3. Карабіни. Попри нескладну конструкцію у вигляді вигнутої одиночної ланки ланцюга із засувкою на пружині, це незамінні елементи для закріплення ланцюгів і тросів. Залежно від конструктивних особливостей і розміру карабіни застосовують не лише для підйому вантажу, а й під час монтажних і будівельних робіт, ними користуються альпіністи й рятувальники, а також їх використовують у виготовленні рюкзаків, сумок та інших предметів. Основні види: пожежний, гвинтовий, із вертлюгом або із запобіжною гайкою. Карабіни виготовляють зі сталі, титану й алюмінію.
4. Коуші. Вигнуті у формі краплі металеві пристосування, що мають канавку на зовнішній частині. Завдяки такій формі коуш надійно фіксується в петлі троса, захищає трос від стирання й зламу та значно подовжує термін його експлуатації. Розмір коуша підбирають під діаметр троса так, щоб трос розмістився в канавці й не вислизав навіть за бічних навантажень.
5. Підйомні блоки. Використовуються для підіймання важких або габаритних конструкцій і вантажів, допомагають значно посилити роботу з лебідкою й зробити її безпечнішою. Такелажні блоки розрізняють за кількістю роликів (одно- й двороликові), типом і видом троса. Для канатів із синтетичних матеріалів підходять пластикові блоки, а для сталевих тросів — металеві. Вантажопідйомність блока залежить від його розміру. Є моделі такелажних блоків із металевим шківом, які допомагають збільшити потужність вантажопідйомної техніки, а також дають змогу змінити напрямок руху троса.
6. Рим-болти — кріпильний елемент, що складається з кільця й циліндричного болта з різьбою. Виготовляються зі сталі двома найпоширенішими способами — куванням і штампуванням. Використовуються під час вантажно-розвантажувальних і будівельних робіт, в автомобілебудуванні тощо. Спосіб застосування: рим-болт вкручують в об’єкт, який потрібно підняти чи перемістити, потім за допомогою стропа вантаж піднімають за кільце й транспортують до потрібного місця.
7. Гайки з нержавіючої сталі, як правило, використовують у парі з рим-болтами. Розмір сталевої гайки підбирають відповідно до форми й ваги вантажу. Вони можуть мати як праву, так і ліву різьбу. Найпопулярніші види гайок: шестигранні, баранчикові, ковпачкові, підйомні з вушками, кулькові та інші.
Елементи гнучкого такелажу
8. Канати. Найлегші гнучкі з’єднання, які мають різну вантажопідйомність. Канати складаються з окремих сталевих дротин, а осердя може бути як сталевим, так і із синтетичних чи рослинних ниток. Завдяки такій будові підвищується міцність, знижується навантаження на канат по радіусу й зменшується ризик деформації. Канат обирають залежно від умов його експлуатації.
9. Сталеві ланцюги — надійне рішення для підйому й обв’язування вантажів. Основний параметр — діаметр сталевої ланки. Розрізняють калібровані й некалібровані ланцюги. У перших усі ланки однакові, тож їх можна використовувати в спеціальній вантажопідйомній техніці на барабанах-зірочках. У других допускається значне відхилення розмірів ланок між собою. Пам’ятайте, що ланцюги потрібно зберігати в підвішеному стані в сухих приміщеннях, щоб уникнути корозії металу.
10. Сталеві троси — надійні, компактні й зручніші в застосуванні, ніж ланцюги. Для додаткової міцності їх зміцнюють по спіралі дротом із нержавіючої або вуглецевої сталі. Для захисту від зовнішнього середовища троси можуть бути оцинкованими або мати обплетення з полівінілхлориду. Вони доступні в різних розмірах і різних специфікаціях.
Увесь такелаж у наявності — у розділі Такелаж.
